«Дно і сором»: чому з Верховної Ради хочуть вигнати журналістів

Це такий комітет, який опікується порядком і комфортом в роботі депутатів. Визначає, як їм голосувати, вагу порції салату «Дністер» у буфеті, і скільки разів на день Добкін може постояти за колоною в сесійній залі без ризику отримати передозування. 

Читайте также: Депутатська шизофренія: чому нардепи хочуть «вбити» інтернет в Україні

Та окей-окей, жартую, насправді – це важливий комітет. Він, наприклад, вирішує, чи знімати недоторканість з нардепів, коли вони втрапляють у кримінальні провадження. І коли генпрокурор Луценко – о, ми сьогодні його ще згадаємо – у Верховній Раді скаржиться, що через комітет не знімають недоторканість з Вілкула чи Дунаєва – то це саме регламентний комітет.

Луценко у ВР скаржиться, що через регкомітет не знімають недоторканість з депутатів

Так ось, керівник комітету Павло Пинзеник запропонував виперти журналістів із кулуарів Верховної Ради. А то ходимо тут, питання ставимо. Я не виключаю, що Пинзеник радше б випер з Ради Луценка, але його – не можна.

Геніальна ідея Пинзеника така: створити на третьому поверсі Ради загорожу для журналістів, а на другому та першому будуть виключно депутати. Ви зараз не розумієте в чому важливість, дно і сором цієї ініціативи, і чому вона прикінчить не лише парламентську журналістику, але і ваші улюблені вечірні новини. А я поясню. 

Усе, що ви бачите в новинах або програмах розслідувань – коментарі депутатів, їх відповіді на незручні питання, їх втечі від журналістів – записані саме на другому та першому поверхах кулуарів Верховної Ради. Кулуари – це простір поза сесійною залою. Виходи з сесійної зали виводять на другий поверх кулуарів. Сходами можна спуститись на перший. Тут буфет. От на цьому маршруті “бабло-жратва-бабло” депутатів і відловлюють журналісти. Третій поверх взагалі порожній. З нього єдиний вихід – у ложу преси в сесійній залі.

Павло Пинзеник запропонував виперти журналістів із кулуарів Верховної Ради

Звідти, згори, знімають засідання Верховної Ради. І якщо сфотографувати, як Пинзеник в сесійній залі розглядає еротичні фото на телефоні звідти ще можна, то поставити питання Пинзенику – не про фото, про щось суттєве – вже ні. Адже ніхто з нардепів добровільно відповідати на них не піде.

Сам Пинзеник свою ініціативу десь так і пояснив: “Це як в дитячому садку. Ти іди в той куток, ти в той. Не будуть перетинатись журналісти і депутати – не буде конфліктів”. Я не можу не погодитись з вкрай влучною характеристикою рівня Верховної Ради. Це дитячий садок.

І навіть метод цілком прийнятний. Якщо розвести у різні кутки, наприклад, 80% Ради і законотворчість – то конфліктів не буде. Але до чого тут журналісти?

Формальним приводом для ініціативи стала фотографія. На ній дівчина, яка була помічницею нардепа-радикала, а тепер оформлена журналісткою якогось «Бугачівського новинаря», тицяє «фак» фотокору. Я не певен, що це взагалі можна назвати конфліктом. Але навіть якщо і можна – жодного депутата в ньому точно нема.

Використовуючи оцей дитсадковий привід, Пинзеник вирішив прибити усю парламентську журналістику, закривши кулуари, які були відкриті ЗАВЖДИ.

Читайте также: Чому Генпрокуратура закрила кримінальну справу щодо «Нової пошти»

Перетворити доступ до інформації у Верховній Раді на «верховную думу федерації північних запоребриків» – це другий раз за, фактично, тиждень, «наркофронт» продукує якусь заборону за аналогом Росії. Яка, на щастя, не проходить. Але – навіщо?

Чи просто маючи політичний рейтинг на рівні сторінки ФІФА у фейсбуці можна вже особливо не стримуватись і реалізовувати свої найпотаємніші бажання?

О, до речі, про ФІФА і Луценка. Це просто смішно. У ФІФА – федерації футболу – наїхали на двох хорватських футболістів за слова “Слава Україні”, сказані на відео яке футболісти записували для, я так розумію, українських друзів. ФІФА абсолютно «впоролось», побачило в цьому неприпустиму політичність.

Оце на фотці голова ФІФА з Путіним, то тут політичності типу немає

Коротше, прогнулось ФІФА під Росію повністю і футболістів покарали. Одного взагалі звільненням.

Після цього у фейсбуці влаштували флешмоб. І тисячі українців поставили сторінці ФІФА рейтинг «1».

Уся ідея була в тому, щоб поставити одиницю. Юрій Луценко поставив «3». У мене навіть версій немає. Ну, типу, він дуже хотів і підтримати флешмоб, і отримати «халявні» квитки на наступний чемпіонат світу? Чи вирішив що на сторінці ФІФА дві третини балів дорогою розпиляють і з трійки долетить одиниця?

Якщо серйозно, то дуже дивує вкрай скромна підтримка від українських офіційних діячів. Не флешмобу. Футболістів. Точніше, власне, відвертого політичного наїзду на тезу “Слава Україні”.

Читайте также: Скандал зі «Слава Україні»: у ПАРЄ пояснили важливість обвалу рейтингу ФІФА у Facebook

Мені здається, що вписатись – і не заради формальностей, а щиро – у захист цих слів набагато важливіше, ніж перерізати стрічку на відкритті чергових десяти кілометрів відремонтованої дороги.

Але…

Автор: Денис Бигус

Теги: Верховная Рада Новости политики Новости Украины Законодательство Видеоблоги Юрий Луценко Народный фронт Журналисты Итоги дна

Источник: 24 канал